|
- Утім... хіба що диво? Добре, я готовий прийняти на віру. Гарні ваші вірші, скажіть самі? - Жахливі! - раптом сміло і щиросердно визнав Іван. - Не пишіть більше! - благально попрохав прибулий. - Обіцяю і клянуся! - урочисто промовив Іван. Клятву утвердили потиском рук... М. Булгаков « Майстер і Маргарита » |
||
|